ЗАКОН УКРАЇНИ "Про освіту"

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про освіту

(витяг)

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 6. Основні принципи освіти

Основними принципами освіти в Україні є:

 доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

 рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

 гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

 органічний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

 незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

 науковий, світський характер освіти;

 інтеграція з наукою і виробництвом;

 взаємозв’язок з освітою інших країн;

 гнучкість і прогностичність системи освіти;

 єдність і наступність системи освіти;

 безперервність і різноманітність освіти;

 поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

Стаття 17. Самоврядування навчальних закладів

Самоврядування навчальних закладів передбачає їх право на:

 самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності;

 участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод підприємств, установ, організацій, громадян;

 визначення змісту компонента освіти, що надається навчальним закладом понад визначений державою обсяг;

 прийняття на роботу педагогічних, науково-педагогічних, інженерно-педагогічних та інших працівників, а також фахівців з інших держав, у тому числі за контрактами;

 самостійне використання усіх видів асигнувань, затвердження структури і штатного розпису в межах встановленого фонду заробітної плати;

 здійснення громадського контролю за організацією харчування, охорони здоров’я, охорони праці в навчальних закладах.

Розділ II. СИСТЕМА ОСВІТИ

Стаття 46. Автономія вищого навчального закладу

1. Автономія може надаватися вищому навчальному закладу відповідно до рівня акредитації і передбачає права закладу на:

 визначення змісту освіти;

 визначення планів прийому студентів, аспірантів, докторантів з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод з підприємствами, установами, організаціями, громадянами;

 встановлення і присвоєння вчених звань вищого навчального закладу четвертого рівня акредитації;

 інші повноваження, що делегують вищому навчальному закладу відповідно до його статусу державні органи управління освітою.

2. Вищий навчальний заклад може делегувати окремі свої

повноваження державним органам управління освітою.

Розділ III. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО

ПРОЦЕСУ

Стаття 55. Права педагогічних та науково-педагогічних працівників

1. Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на:

 захист професійної честі, гідності;

 вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

 індивідуальну педагогічну діяльність;

 участь у громадському самоврядуванні;

 користування подовженою оплачуваною відпусткою;

 забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;

 придбання для працюючих у сільській місцевості основних продуктів харчування за цінами, встановленими для працівників сільського господарства;

 одержання службового житла;

 підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, навчальних закладів, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку.

2. Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків не допускається за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Стаття 56. Обов’язки педагогічних та науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані:

 постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

 забезпечувати умови для засвоєння вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами навчальних програм на рівні обов’язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвиткові здібностей дітей, учнів, студентів;

 настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей;

 виховувати у дітей та молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни;

 готувати учнів та студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

 додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента;

 захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

Голова Верховної Ради Української РСР Л. КРАВЧУК

м. Київ, 23 травня 1991 року N 1060-XII